Новий сплеск торгового протекціонізму ставить перед світовою економікою нові виклики

Близько століття тому, у 1930 році, Закон про тариф Смутта-Холі завдав глибокого впливу на світову економіку. Цей закон, що був прийнятий під гаслом захисту вітчизняної промисловості, в кінцевому підсумку призвів до значного скорочення світової торгівлі та загострив серйозність Великої депресії. Сьогодні тінь торгового протекціонізму, здається, знову нависла над світовою економікою.

У квітні 2025 року Сполучені Штати оголосили про введення 125% мита на китайські товари, внаслідок чого світові ринки одразу ж занурилися у страх. Міністерство торгівлі Китаю швидко відповіло, заявивши, що якщо Америка продовжить грати в "числові ігри з митами", Китай не буде звертати на це уваги і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом нинішній уряд США запропонував 75 країнам "90-денну паузу в митах", зменшивши загальний тариф до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торгова стратегія не лише збільшує ризик економічного розриву між США та Китаєм, а й ставить нові виклики перед новою областю глобального капітального руху — криптовалютним ринком.

Історичне застереження

Трагедія Закону про митні тарифи Смут-Голі полягає в тому, що країни потрапили в порочне коло помстивчих тарифів, що в кінцевому підсумку призвело до руйнування міжнародної торгової системи. Ця політика, що вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, звучить як тривожний сигнал для сучасних ухвалювачів рішень: торговий протекціонізм не є хорошим рішенням для економічних труднощів. У 1930 році Конгрес США ухвалив цей законопроект, підвищивши середній імпортний тариф до історичного максимуму в 59%, з метою захистити вітчизняну промисловість, що постраждала від Великої депресії, але це спричинило катастрофічний ланцюговий ефект.

Головні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати американську економіку, але й загострила глибину та широту Великої депресії, виявивши смертельні дефекти торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга". Більш далекоглядний вплив полягає в тому, що цей закон зруйнував основу міжнародного багатостороннього торгового співробітництва, підживлюючи економічний націоналізм і закладаючи основи для руйнування міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Поточна торгова стратегія

Торговий конфлікт 2025 року відрізняється від ситуації 1930 року. США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання через "вибіркову торгову війну" — з одного боку, тиснучи на Китай, а з іншого боку, тимчасово пом'якшуючи стосунки з більшістю країн. Ця стратегія "розділяй і володарюй" здається мудрою, але насправді приховує ризики. Як друга за величиною економіка світу, Китай вже не є тим торговим слабаком, який пасивно реагував у 1930-х роках. Перед оголошеними США підвищенням мит, Китай не вживає миттєвих відповідних заходів, а натомість холодно реагує, ігноруючи ситуацію, і одночасно прискорює просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна витримка змушує ринок усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не переросте в загальний хаос 1930-х років, а буде більш тривалою війною на виснаження.

Реакція крипторинку

Тарифна політика уряду США викликала різкі коливання на світових фінансових ринках, а також завдала всебічного удару по крипторинку. Біткойн знизився з 83 500 доларів до 74 500 доларів, а ефір впав ще більше, з 1 800 доларів до 1 380 доларів, загальна капіталізація інших криптовалют скоротилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку помітно зменшилася, щомісячні вливання коштів у біткойн різко впали з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, а ефір перейшов до чистого відтоку в 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "здачі на продаж", з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може поступово вичерпуватися.

З технічної точки зору, 93 000 доларів США стали ключовим опором для відновлення зростання біткоїна, а діапазон 65 000-71 000 доларів США є основною підтримкою, яку повинні утримувати бикі. Поточний ринок вже вступив у критичну фазу; якщо підтримка буде пробита, це призведе до того, що більшість інвесторів опиниться в збитках, що може викликати більш різкі корекції ринку. В цілому, криптовалютний ринок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, і невизначеність, спричинена цими митними політиками, вже завдала значного удару; стабільність ринку залежатиме від подальшого розвитку політики та повернення капіталу.

У цій міжнародній грі крипторинок є як пасивним спостерігачем, так і активним змінним. Коли міжнародна ситуація стає напруженою, а світова валютна система перебуває в хаосі, інвестори можуть шукати рідкісні, глобальні засоби зберігання цифрової вартості, які не контролюються жодним урядом або сутністю. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи вже тихо проростає.