Огляд податкової та регуляторної політики щодо цифрових активів у Казахстані
1. Загальна інформація про країну
Казахстан є великою внутрішньою країною, що розташована на перетині Євразійського континенту, оголосив про свою незалежність 16 грудня 1991 року. Країна межує з кількома сусідніми державами, є однією з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та відносно стабільною політичною ситуацією. Офіційними мовами є казахська та російська, а законною валютою є тенге. Варто зазначити, що Казахстан показує видатні результати в галузі видобутку біткойнів; станом на березень 2025 року вже зареєстровано 75 офіційних компаній з видобутку.
2. Визначення цифрового активу
Згідно з законодавством Казахстану, цифровий актив – це майно, яке створене в електронній цифровій формі, має певний цифровий код та криптографічні характеристики. Цей актив не вважається валютою чи законним платіжним засобом, а реєструється та захищається за допомогою технології розподілених даних. Астанинський міжнародний фінансовий центр додатково пояснює, що цифровий актив є цифровим вираженням вартості, яке може використовуватися як засіб обміну, одиниця виміру або засіб заощадження, але не випускається або не гарантується жодним урядом.
3. Податкова політика
Податкова політика Казахстану щодо цифрових активів в основному охоплює такі аспекти:
Податок на майнінг: з 1 січня 2024 року на електрику, використану для майнінгу цифрових активів, стягуватиметься податок у розмірі 2 тенге/кВт·год. При використанні відновлювальної енергії ставка зменшується до 1 тенге/кВт·год.
Податок на прибуток підприємств: компанії, що займаються бізнесом з цифровими активами, повинні сплачувати 20% податку на прибуток підприємств. Доходи від продажу цифрових активів не враховуються в річному загальному доході, а оподатковуваний дохід розраховується відповідно до вартості цифрових активів, опублікованої податковими органами.
Податок на доходи фізичних осіб: доходи фізичних осіб від продажу цифрових активів підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Ставка для резидентів становить 10%, для нерезидентів зазвичай 20%.
ПДВ: продаж і розподіл цифрових активів у майнінгових пулах звільняються від ПДВ.
4. Регуляторна політика
Регулювання цифрових активів в Казахстані здійснюється переважно через наступні органи та заходи:
Астанинський міжнародний фінансовий центр (AIFC): у цій спеціальній зоні діє особливий правовий режим у фінансовій сфері, відповідальний за розробку правил, пов'язаних із цифровими активами.
Астанинське управління фінансовими послугами (AFSA): незалежний регулятор AIFC, відповідальний за нагляд за фінансовими послугами та діяльністю на ринку капіталу.
"Закон про цифрові активи": ухвалений у 2023 році, закладає правову основу для випуску, обігу та видобутку цифрових активів.
Національний банк: працює над внесенням змін до законодавства для регулювання обігу цифрових активів на національному рівні.
5. Останні новини
Продовження проекту цифрового списа, дослідження застосування цифрових активів у громадських та криптоплатежах.
Планується створення пілотної зони "CryptoCity", що дозволяє використовувати цифрові активи для купівлі товарів та послуг.
Запустіть проект "Криптокартка", інтегруючи цифровий актив з існуючою платіжною інфраструктурою.
Планується випустити стейблкоїн, підтримуваний національною валютою, для розрахунків з цифровими активами.
Сприяння токенізації фінансових активів та нерухомості, а також випуску токенів цінних паперів.
Створення облікової та зберігальної системи для застави цифрових фінансових активів.
Організація обміну криптоактивів та послуг зберігання.
Казахстан активно вдосконалює систему регулювання цифрових активів та активно розвиває відповідну інфраструктуру, прагнучи стати цифровим фінансовим центром у Центральній Азії.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Хоча розгляд цифрових активів у Казахстані з точки зору оподаткування та регулювання: нові політики та тенденції розвитку 2024 року
Огляд податкової та регуляторної політики щодо цифрових активів у Казахстані
1. Загальна інформація про країну
Казахстан є великою внутрішньою країною, що розташована на перетині Євразійського континенту, оголосив про свою незалежність 16 грудня 1991 року. Країна межує з кількома сусідніми державами, є однією з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та відносно стабільною політичною ситуацією. Офіційними мовами є казахська та російська, а законною валютою є тенге. Варто зазначити, що Казахстан показує видатні результати в галузі видобутку біткойнів; станом на березень 2025 року вже зареєстровано 75 офіційних компаній з видобутку.
2. Визначення цифрового активу
Згідно з законодавством Казахстану, цифровий актив – це майно, яке створене в електронній цифровій формі, має певний цифровий код та криптографічні характеристики. Цей актив не вважається валютою чи законним платіжним засобом, а реєструється та захищається за допомогою технології розподілених даних. Астанинський міжнародний фінансовий центр додатково пояснює, що цифровий актив є цифровим вираженням вартості, яке може використовуватися як засіб обміну, одиниця виміру або засіб заощадження, але не випускається або не гарантується жодним урядом.
3. Податкова політика
Податкова політика Казахстану щодо цифрових активів в основному охоплює такі аспекти:
Податок на майнінг: з 1 січня 2024 року на електрику, використану для майнінгу цифрових активів, стягуватиметься податок у розмірі 2 тенге/кВт·год. При використанні відновлювальної енергії ставка зменшується до 1 тенге/кВт·год.
Податок на прибуток підприємств: компанії, що займаються бізнесом з цифровими активами, повинні сплачувати 20% податку на прибуток підприємств. Доходи від продажу цифрових активів не враховуються в річному загальному доході, а оподатковуваний дохід розраховується відповідно до вартості цифрових активів, опублікованої податковими органами.
Податок на доходи фізичних осіб: доходи фізичних осіб від продажу цифрових активів підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Ставка для резидентів становить 10%, для нерезидентів зазвичай 20%.
ПДВ: продаж і розподіл цифрових активів у майнінгових пулах звільняються від ПДВ.
4. Регуляторна політика
Регулювання цифрових активів в Казахстані здійснюється переважно через наступні органи та заходи:
Астанинський міжнародний фінансовий центр (AIFC): у цій спеціальній зоні діє особливий правовий режим у фінансовій сфері, відповідальний за розробку правил, пов'язаних із цифровими активами.
Астанинське управління фінансовими послугами (AFSA): незалежний регулятор AIFC, відповідальний за нагляд за фінансовими послугами та діяльністю на ринку капіталу.
"Закон про цифрові активи": ухвалений у 2023 році, закладає правову основу для випуску, обігу та видобутку цифрових активів.
Національний банк: працює над внесенням змін до законодавства для регулювання обігу цифрових активів на національному рівні.
5. Останні новини
Продовження проекту цифрового списа, дослідження застосування цифрових активів у громадських та криптоплатежах.
Планується створення пілотної зони "CryptoCity", що дозволяє використовувати цифрові активи для купівлі товарів та послуг.
Запустіть проект "Криптокартка", інтегруючи цифровий актив з існуючою платіжною інфраструктурою.
Планується випустити стейблкоїн, підтримуваний національною валютою, для розрахунків з цифровими активами.
Сприяння токенізації фінансових активів та нерухомості, а також випуску токенів цінних паперів.
Створення облікової та зберігальної системи для застави цифрових фінансових активів.
Організація обміну криптоактивів та послуг зберігання.
Казахстан активно вдосконалює систему регулювання цифрових активів та активно розвиває відповідну інфраструктуру, прагнучи стати цифровим фінансовим центром у Центральній Азії.