Регулювання стейблкоїнів: нова ера, переформатування глобального ринку та перспективи на майбутнє
З виходом законодавства щодо стейблкоїнів у різних країнах світу, глобальний ринок цифрових активів офіційно вступає в новий період зростання, що ґрунтується на регулюванні. Ці нормативи не лише заповнюють прогалини в регулюванні активів, прив'язаних до фіатних валют, але й надають ринку чітку рамку для дотримання, включаючи ізоляцію резервних активів, гарантії викупу та вимоги щодо боротьби з відмиванням грошей, що ефективно знижує системні ризики. У цій статті буде проаналізовано основні положення законодавства та, спираючись на кількісний аналіз, прогнозується траєкторія зростання стейблкоїнів, що відповідають нормам, протягом наступного десятиліття та їхній вплив на екосистему блокчейн.
Один. Динаміка зростання та кількісний аналіз під законодавством США щодо стейблкоїнів
У травні 2025 року Сенат США ухвалив Закон «GENIUS», що ознаменувало важливий крок США у регулюванні стейблкоїнів. Цей закон встановлює детальну регуляторну рамку для емітентів стейблкоїнів, вимагаючи від них мати принаймні 1:1 високоліквідних активів як резерв, проходити регулярні аудити, дотримуватися вимог комплаєнсу, таких як боротьба з відмиванням грошей і знання своїх клієнтів. Крім того, закон забороняє стейблкоїнам надання відсотків, обмежує вхід іноземних емітентів на американський ринок та чітко визначає юридичний статус стейблкоїнів. Ця законодавча ініціатива має на меті посилення захисту споживачів, запобігання фінансовим ризикам, одночасно забезпечуючи стабільне регуляторне середовище для інновацій у фінансових технологіях.
Впровадження закону «GENIUS» очікується, що матиме глибокий вплив на глобальний ринок криптовалют. По-перше, інвестиції в високоліквідні активи в доларах США безпосередньо сприятимуть випуску державних облігацій США, роблячи стейблкоїни важливим каналом розподілу державних облігацій. По-друге, чітка регуляторна рамка може залучити більше інститутів у сферу стейблкоїнів, сприяючи інноваціям у платіжних системах. Однак цей закон також викликав деякі суперечки, такі як можливі проблеми міжнародної регуляторної координації, які можуть виникнути через обмеження для іноземних емітентів. Незважаючи на це, закон «GENIUS» забезпечує制度保障 для розвитку стейблкоїнів, що знаменує важливий крок США у глобальній конкуренції за регулювання цифрових активів.
Згідно з прогнозами даних платформи, в умовах чіткої регуляторної політики світова капіталізація стейблкоїнів зросте з 230 мільярдів доларів США у 2025 році до 1,6 трильйонів доларів США у 2030 році. Цей прогноз базується на двох ключових припущеннях: по-перше, що комплайентні стейблкоїни прискорять заміну традиційних каналів міжнародних платежів, економлячи близько 40 мільярдів доларів США на витратах на міжнародні перекази щороку; по-друге, що обсяг стейблкоїнів, заблокованих у децентралізованих фінансових протоколах, перевищить 500 мільярдів доларів США, ставши основним рівнем ліквідності децентралізованих фінансів.
Два, особливості регуляторної рамки стейблкоїнів Гонконгу
Недавній указ уряду Спеціального адміністративного району Гонконг "Про стейблкоїни" є важливим прогресом у систематичному плануванні в області Web3.0. Цей указ встановлює ліцензійний режим для випуску стейблкоїнів, вимагаючи від емітентів отримання дозволу від Гонконгського управління фінансових послуг та виконання суворих вимог щодо управління резервними активами, механізмів викупу та контролю ризиків. Крім того, Гонконг планує ввести подвійну ліцензійну систему для позабіржової торгівлі та депозитарних послуг протягом наступних двох років, щоб ще більше вдосконалити регуляторну систему для віртуальних активів.
Гонконгська адміністрація з монетарних і фінансових питань планує у 2025 році випустити операційні рекомендації щодо токенізації фізичних активів, сприяючи процесу токенізації традиційних активів, таких як облігації, нерухомість та сировинні товари, на блокчейні. Завдяки технології смарт-контрактів реалізуються функції автоматичного розподілу дивідендів та процентних виплат, Гонконг прагне створити інноваційну екосистему, що поєднує традиційні фінанси та технології блокчейн, відкриваючи більш широкі можливості для розвитку Web3.0.
Хоча проект закону про стейблкоїни в Гонконгу запозичує регуляторну логіку США, проте в деталях реалізації виявляються суттєві відмінності:
Регуляторна сфера: Гонконгські норми охоплюють ширший спектр, включаючи алгоритмічні стейблкоїни.
Резервні активи: Гонконг дозволяє більш різноманітний склад резервних активів.
Поріг випуску: мінімальні вимоги до капіталу для створення в Гонконгу
Крос境овий регулювання: Гонконг приймає більш відкриту позицію щодо закордонних емітентів
Обмеження відсотків: Гонконг не заборонив надання відсотків за стейблкоїнами
Регуляторні органи: Гонконг під єдиним регулюванням Грошово-кредитного управління, США залучає кілька регуляторних органів
( один ) долар стейблкоїн зміцнює глобальний резервний статус монети
У рамках «Закону GENIUS» платіжні стейблкоїни повинні бути забезпечені державними облігаціями США, що надає доларовим стейблкоїнам стратегічне значення за межами категорії цифрових валют. По суті, такі стейблкоїни стали новим каналом розподілу для державних облігацій США, формуючи у світі унікальну систему обігу капіталу: коли глобальні користувачі купують стейблкоїни, номіновані в доларах, емітуюча організація повинна розмістити відповідні кошти у вигляді активів у облігаціях США, що не лише забезпечує повернення коштів до Міністерства фінансів США, але й неявно зміцнює глобальне використання долара.
З точки зору міжнародних розрахунків поява стейблкоїнів знаменує собою парадигмальний зсув у системі розрахунків у доларах. Стейблкоїни на основі блокчейн у формі "ланцюгового долара" безпосередньо вбудовані в різноманітні сумісні дистрибутивні платіжні системи. Цей технологічний прорив робить можливості розрахунків у доларах не лише обмеженими традиційними фінансовими установами, але й розширює міжнародні сценарії використання долара, а також представляє модернізацію суверенітету розрахунків у доларах в цифрову епоху, що далі зміцнює його центральну позицію в глобальній валютній системі.
( два ) В挑накоординації регулювання в Азії
Незважаючи на те, що Гонконг першим запровадив систему ліцензування стейблкоїнів, сингапурський Управління з питань фінансових послуг одночасно запустило "пісочницю для стейблкоїнів", що дозволяє експериментальне випускання токенів, прив’язаних до існуючих фіатних валют. Регуляторний арбітраж між двома регіонами може спровокувати поведінку емітентів, звану "вибором регулятора", що вимагає створення єдиних стандартів аудиту резервів та механізму обміну інформацією про боротьбу з відмиванням грошей через регіональний форум фінансового регулювання.
Гонконг та Сінгапур, хоча й мають схожі цілі в регулюванні стейблкоїнів, проте реалізація політики демонструє суттєві відмінності. Гонконг дотримується обережної та більш суворої регуляторної стратегії, позиціонуючи стейблкоїн як "альтернативу віртуальному банкінгу" та суворо дотримуючись традиційної фінансової регуляторної структури. У порівнянні з цим, Сінгапур дотримується експериментального підходу до регулювання, залишаючи простір для інновацій у технологіях та бізнес-моделях, в цілому обираючи регуляторний підхід, що допускає помилки.
Ця різниця в регулюванні може призвести до вибіркової реєстрації емітентів з метою уникнення суворого контролю або використання різниці в регуляторних стандартах для арбітражних операцій, що, в свою чергу, послаблює ефективність перевірки механізму прив'язки до фіатних грошей. У довгостроковій перспективі, при відсутності координації, ця диференціація може підірвати справедливість регулювання та узгодженість політики, навіть викликати ризик регуляторного змагання між регіонами, змушуючи обидва місця потрапити в конкурентну боротьбу на виснаження. Крім того, нестабільність регуляторних стандартів може зменшити вплив Азії в глобальній системі стейблкоїнів, що, в свою чергу, вплине на конкурентоспроможність Гонконгу та Сінгапуру як міжнародних фінансових центрів.
Регулятори в обох країнах повинні посилити координацію політики, шукати кращий баланс між запобіганням системним ризикам та заохоченням фінансових інновацій, щоб підвищити загальний вплив Азії в глобальному цифровому фінансовому управлінні.
Висновок: Прозорість регулювання відкриває золоте десятиріччя стейблкоїнів
Спільна реалізація американського закону GENIUS і законопроекту в Гонконзі знаменує перехід регулювання цифрових активів від фрагментації до системності. Відповідні стейблкоїни у доларах США досягнуть множинного зростання протягом десяти років і стануть основним мостом між традиційними фінансами та криптоекосистемою. А технологічна еволюція блокчейн-інфраструктури визначить, чи зможе вона в рамках регуляторного середовища захопити максимальну цінність. Для емітентів побудова системи стейблкоїнів, що підтримує багато ланцюгів, багато монет і багато регуляторних вимог, стане ключовою стратегією для перемоги в наступному десятилітті.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Регулювання стейблкоїнів у новій парадигмі: Глибина аналізу регуляторної рамки США та Гонконгу та перспективи світового ринку
Регулювання стейблкоїнів: нова ера, переформатування глобального ринку та перспективи на майбутнє
З виходом законодавства щодо стейблкоїнів у різних країнах світу, глобальний ринок цифрових активів офіційно вступає в новий період зростання, що ґрунтується на регулюванні. Ці нормативи не лише заповнюють прогалини в регулюванні активів, прив'язаних до фіатних валют, але й надають ринку чітку рамку для дотримання, включаючи ізоляцію резервних активів, гарантії викупу та вимоги щодо боротьби з відмиванням грошей, що ефективно знижує системні ризики. У цій статті буде проаналізовано основні положення законодавства та, спираючись на кількісний аналіз, прогнозується траєкторія зростання стейблкоїнів, що відповідають нормам, протягом наступного десятиліття та їхній вплив на екосистему блокчейн.
Один. Динаміка зростання та кількісний аналіз під законодавством США щодо стейблкоїнів
У травні 2025 року Сенат США ухвалив Закон «GENIUS», що ознаменувало важливий крок США у регулюванні стейблкоїнів. Цей закон встановлює детальну регуляторну рамку для емітентів стейблкоїнів, вимагаючи від них мати принаймні 1:1 високоліквідних активів як резерв, проходити регулярні аудити, дотримуватися вимог комплаєнсу, таких як боротьба з відмиванням грошей і знання своїх клієнтів. Крім того, закон забороняє стейблкоїнам надання відсотків, обмежує вхід іноземних емітентів на американський ринок та чітко визначає юридичний статус стейблкоїнів. Ця законодавча ініціатива має на меті посилення захисту споживачів, запобігання фінансовим ризикам, одночасно забезпечуючи стабільне регуляторне середовище для інновацій у фінансових технологіях.
Впровадження закону «GENIUS» очікується, що матиме глибокий вплив на глобальний ринок криптовалют. По-перше, інвестиції в високоліквідні активи в доларах США безпосередньо сприятимуть випуску державних облігацій США, роблячи стейблкоїни важливим каналом розподілу державних облігацій. По-друге, чітка регуляторна рамка може залучити більше інститутів у сферу стейблкоїнів, сприяючи інноваціям у платіжних системах. Однак цей закон також викликав деякі суперечки, такі як можливі проблеми міжнародної регуляторної координації, які можуть виникнути через обмеження для іноземних емітентів. Незважаючи на це, закон «GENIUS» забезпечує制度保障 для розвитку стейблкоїнів, що знаменує важливий крок США у глобальній конкуренції за регулювання цифрових активів.
Згідно з прогнозами даних платформи, в умовах чіткої регуляторної політики світова капіталізація стейблкоїнів зросте з 230 мільярдів доларів США у 2025 році до 1,6 трильйонів доларів США у 2030 році. Цей прогноз базується на двох ключових припущеннях: по-перше, що комплайентні стейблкоїни прискорять заміну традиційних каналів міжнародних платежів, економлячи близько 40 мільярдів доларів США на витратах на міжнародні перекази щороку; по-друге, що обсяг стейблкоїнів, заблокованих у децентралізованих фінансових протоколах, перевищить 500 мільярдів доларів США, ставши основним рівнем ліквідності децентралізованих фінансів.
Два, особливості регуляторної рамки стейблкоїнів Гонконгу
Недавній указ уряду Спеціального адміністративного району Гонконг "Про стейблкоїни" є важливим прогресом у систематичному плануванні в області Web3.0. Цей указ встановлює ліцензійний режим для випуску стейблкоїнів, вимагаючи від емітентів отримання дозволу від Гонконгського управління фінансових послуг та виконання суворих вимог щодо управління резервними активами, механізмів викупу та контролю ризиків. Крім того, Гонконг планує ввести подвійну ліцензійну систему для позабіржової торгівлі та депозитарних послуг протягом наступних двох років, щоб ще більше вдосконалити регуляторну систему для віртуальних активів.
Гонконгська адміністрація з монетарних і фінансових питань планує у 2025 році випустити операційні рекомендації щодо токенізації фізичних активів, сприяючи процесу токенізації традиційних активів, таких як облігації, нерухомість та сировинні товари, на блокчейні. Завдяки технології смарт-контрактів реалізуються функції автоматичного розподілу дивідендів та процентних виплат, Гонконг прагне створити інноваційну екосистему, що поєднує традиційні фінанси та технології блокчейн, відкриваючи більш широкі можливості для розвитку Web3.0.
Хоча проект закону про стейблкоїни в Гонконгу запозичує регуляторну логіку США, проте в деталях реалізації виявляються суттєві відмінності:
Три. Еволюційні тенденції глобальної стейблкоїн-структури
( один ) долар стейблкоїн зміцнює глобальний резервний статус монети
У рамках «Закону GENIUS» платіжні стейблкоїни повинні бути забезпечені державними облігаціями США, що надає доларовим стейблкоїнам стратегічне значення за межами категорії цифрових валют. По суті, такі стейблкоїни стали новим каналом розподілу для державних облігацій США, формуючи у світі унікальну систему обігу капіталу: коли глобальні користувачі купують стейблкоїни, номіновані в доларах, емітуюча організація повинна розмістити відповідні кошти у вигляді активів у облігаціях США, що не лише забезпечує повернення коштів до Міністерства фінансів США, але й неявно зміцнює глобальне використання долара.
З точки зору міжнародних розрахунків поява стейблкоїнів знаменує собою парадигмальний зсув у системі розрахунків у доларах. Стейблкоїни на основі блокчейн у формі "ланцюгового долара" безпосередньо вбудовані в різноманітні сумісні дистрибутивні платіжні системи. Цей технологічний прорив робить можливості розрахунків у доларах не лише обмеженими традиційними фінансовими установами, але й розширює міжнародні сценарії використання долара, а також представляє модернізацію суверенітету розрахунків у доларах в цифрову епоху, що далі зміцнює його центральну позицію в глобальній валютній системі.
( два ) В挑накоординації регулювання в Азії
Незважаючи на те, що Гонконг першим запровадив систему ліцензування стейблкоїнів, сингапурський Управління з питань фінансових послуг одночасно запустило "пісочницю для стейблкоїнів", що дозволяє експериментальне випускання токенів, прив’язаних до існуючих фіатних валют. Регуляторний арбітраж між двома регіонами може спровокувати поведінку емітентів, звану "вибором регулятора", що вимагає створення єдиних стандартів аудиту резервів та механізму обміну інформацією про боротьбу з відмиванням грошей через регіональний форум фінансового регулювання.
Гонконг та Сінгапур, хоча й мають схожі цілі в регулюванні стейблкоїнів, проте реалізація політики демонструє суттєві відмінності. Гонконг дотримується обережної та більш суворої регуляторної стратегії, позиціонуючи стейблкоїн як "альтернативу віртуальному банкінгу" та суворо дотримуючись традиційної фінансової регуляторної структури. У порівнянні з цим, Сінгапур дотримується експериментального підходу до регулювання, залишаючи простір для інновацій у технологіях та бізнес-моделях, в цілому обираючи регуляторний підхід, що допускає помилки.
Ця різниця в регулюванні може призвести до вибіркової реєстрації емітентів з метою уникнення суворого контролю або використання різниці в регуляторних стандартах для арбітражних операцій, що, в свою чергу, послаблює ефективність перевірки механізму прив'язки до фіатних грошей. У довгостроковій перспективі, при відсутності координації, ця диференціація може підірвати справедливість регулювання та узгодженість політики, навіть викликати ризик регуляторного змагання між регіонами, змушуючи обидва місця потрапити в конкурентну боротьбу на виснаження. Крім того, нестабільність регуляторних стандартів може зменшити вплив Азії в глобальній системі стейблкоїнів, що, в свою чергу, вплине на конкурентоспроможність Гонконгу та Сінгапуру як міжнародних фінансових центрів.
Регулятори в обох країнах повинні посилити координацію політики, шукати кращий баланс між запобіганням системним ризикам та заохоченням фінансових інновацій, щоб підвищити загальний вплив Азії в глобальному цифровому фінансовому управлінні.
Висновок: Прозорість регулювання відкриває золоте десятиріччя стейблкоїнів
Спільна реалізація американського закону GENIUS і законопроекту в Гонконзі знаменує перехід регулювання цифрових активів від фрагментації до системності. Відповідні стейблкоїни у доларах США досягнуть множинного зростання протягом десяти років і стануть основним мостом між традиційними фінансами та криптоекосистемою. А технологічна еволюція блокчейн-інфраструктури визначить, чи зможе вона в рамках регуляторного середовища захопити максимальну цінність. Для емітентів побудова системи стейблкоїнів, що підтримує багато ланцюгів, багато монет і багато регуляторних вимог, стане ключовою стратегією для перемоги в наступному десятилітті.