Криптоактиви стали новою ареною конфлікту між Іраном та Ізраїлем, ринок під тінню теократичного режиму

Сфера криптоактивів стала останнім полем битви між Іраном та Ізраїлем.

Нещодавно одна з найбільших криптоактивів бірж Ірану зазнала шокуючої кібератаки. Хакерська організація, що називає себе прихильниками Ізраїлю, зламала систему цієї біржі, викравши близько 90 мільйонів доларів активів. Хакери стверджують, що ця біржа допомагала уряду Ірану обходити міжнародні санкції та фінансувати незаконну діяльність, а вкрадені кошти були переведені на рахунки з антиіранською інформацією.

Ця жахлива хакерська подія не тільки виявила величезний ринок криптоактивів в Ірані, але й дала зрозуміти, що ця країна, яка залишилася єдиною в світі з ісламським теократичним правлінням, вже глибоко переплетена з індустрією криптоактивів.

Економічний тиск сприяє розвитку криптоактивів

Інтерес Ірану до криптоактивів в основному викликаний економічним та геополітичним тиском. Через жорсткі санкції звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні також є важливим фактором, що сприяє розвитку криптоактивів. Іран протягом тривалого часу стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта постійно слабшає. Фондовий ринок переживає різкі коливання, змушуючи багато заощаджувачів вкладати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних громадян криптоактиви розглядаються як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічної нестабільності.

Згідно з аналізом, проведеним компанією з безпеки блокчейну, у 2022 році загальна сума криптоактивів, що надійшли до великих бірж Ірану, наблизилася до 3 мільярдів доларів США. Ці місцеві біржі повинні отримувати ліцензії від регуляторних органів і дотримуватися норм, таких як протидія відмиванню грошей та ідентифікація клієнтів.

Крім того, більшість криптоактивів в Ірані торгуються через місцеві біржі, що з'єднуються з міжнародними ринками. Згідно з даними блокчейн-дослідницької організації, з 2018 по кінець 2022 року одна відома біржа обробила угоди на суму 80 мільярдів доларів США.

У розвитку технології блокчейн іранський уряд останніми роками також здійснив певні кроки. Найбільш代表的 є два блокчейн-проекти, підтримувані державою, які реалізуються провідними банками Ірану та Центральним банком, і мають на меті підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.

Крім того, Іран та Росія нібито планують запустити стабільну монету на основі золота для розрахунків у торгівлі між країнами та уникнення фінансових санкцій. Є також повідомлення про те, що Центральний банк Ірану вивчає можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів законною галуззю. У 2021 році Іран становив близько 4,5% світової потужності Bitcoin, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів США Bitcoin для імпортної торгівлі та зменшення впливу санкцій. Офіційні органи також впровадили пільгову тарифну політику на електрику для криптоактивних майданчиків.

Однак через значне навантаження на електромережу, викликане високими енергетичними субсидіями, а також через регуляторні вимоги, багато майнінгових ферм вирішили перейти в підпілля або обходити правила. За оцінками деяких організацій, до 2024 року частка Ірану у глобальному хешрейті біткойна знизиться до приблизно 3,1%.

Політика від відкриття до звуження

Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до криптоактивів, а регуляторна політика демонструє тенденцію від початкової відкритості до поступового звуження.

З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток криптоактивів законною промисловістю. Уряд ухвалив заходи, які вимагають від ліцензованих майнерів використовувати ефективне обладнання, і дозволяє продавати доходи від видобутку лише за певною ціною Центральному банку, а також сплачувати за електроенергію відповідно до експортної ціни. Низька ціна на електроенергію залучила іноземних майнерів, зокрема з Китаю, інвестувати в видобуток.

Проте ця модель "енергія в монету" швидко загострила напруженість із електроенергією. У травні 2021 року, після рідкісного літнього відключення електрики, президент оголосив про тимчасову чотиримісячну заборону на всі діяльності з видобутку криптоактивів. Після цього кожного літа під час пікових навантажень на електромережу уряд короткочасно закривав частину майнінгових ферм, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану заборонив фізичним особам використовувати цифрові валюти, видобуті за кордоном, для торгівлі ще у 2020 році. Після 2022 року регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продажі майнінгового обладнання. У грудні 2024 року офіційно було наказано заборонити просування криптоапаратів та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагати від основних електронних платформ зняти відповідний рекламний контент.

Наприкінці 2024 року акцент регулювання переміститься на самі криптовалютні交易. Центральний банк Ірану запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмінні交易 між криптоактивами та національною валютою на внутрішніх сайтах. У січні 2025 року також буде запущено урядовий торговий інтерфейс, який вимагатиме від усіх внутрішніх бірж підключитися до регуляторної системи через цей канал, щоб спростити моніторинг інформації про особу користувача та обіг коштів.

У лютому 2025 року офіційні органи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами криптоактивів у будь-яких місцях і на будь-яких платформах. Після нещодавніх інцидентів з хакерами Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над криптоугодами: за даними аналітичної компанії, уряд Ірану встановив, що вітчизняні крипто-платформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00, щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити виведення капіталу.

![Криптоактиви стали новим полем бою у таємній війні Ірану, ринок криптоактивів під тінню теократії](https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-59cfcabc923709cec00bca0667354075.webp01

Криптоактиви та ісламські вчення

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також мусить враховувати норми ісламського права. Ісламське вчення забороняє всі форми лихварства та азартних ігор, тоді як торгівля криптоактивами через різкі коливання і певну спекулятивну природу викликала сумніви у деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану має відносно відкриту позицію щодо цього питання. У 2021 році він чітко заявив, що купівля, продаж та виробництво криптоактивів "повинні відповідати законам і нормативам Ісламської Республіки Іран", і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламським догмам. Крім того, він закликав релігійні кола висловлювати думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати сучасність ісламського права.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім збігаються. Деякі відомі шиїтські вчені займають обережну позицію, вважаючи, що криптоактиви, такі як біткойн, мають "багато невизначеностей", і тому їхня торгівля не відповідає вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери закликають віруючих дотримуватись більш авторитетних тлумачень шариату в умовах правової невизначеності.

Офіційні органи Ірану хоча й не розглядають криптоактиви як чітку релігійну заборону, але на практиці акцентують на необхідності дотримання національного законодавства та регуляторних рамок, уникаючи надмірної спекуляції. Ця позиція в певній мірі врівноважує суперечність між ісламським вченням та сучасною економічною практикою.

У умовах багатьох економічних невизначеностей криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та спеціалістів у сфері технологій в Ірані. Аналіз показує, що в міру розвитку інформаційних технологій, поширення смартфонів та поступового відкриття Ірану для зовнішнього зв'язку, поріг участі звичайних людей у торгівлі цифровими монетами знижується.

Однак участь у криптоактивах також супроводжується ризиками. Звіти вказують, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства з'являються один за одним, багато інвесторів зазнають величезних втрат через сліпе наслідування. Анонімні交易 на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Додатково, сам ринок сильно коливається, відсутність зрілого правового захисту змушує деякі іранські сім'ї дотримуватись обережного або навіть вичікувального ставлення до таких активів.

В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують ширше визнання, дискусії навколо їх легітимності, безпеки та етики тривають. Сьогодні, на тлі значних обмежень інтернету з боку уряду Ірану та перебоїв з мережею в кількох регіонах, для звичайних громадян, можливо, вже ніхто не звертає уваги на перспективи розвитку крипторинку в умовах реальних труднощів, пов'язаних з війною та виживанням держави.

![Криптоактиви стають новим полем бою в тінях іранської темряви під теократичним режимом])https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-277a548209de7004cb0622fe0a5727cc.webp(